Київський університет права

  • Ukrainian
  • English
Головна >> Про нас >> Новини >> Книжкова виставка до Дня української писемності та мови
Книжкова виставка до Дня української писемності та мови
9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови. Це свято започаткували у 1997 році, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, адже дослідники вважають, що саме з праці Нестора-літописця розпочинається писемна українська мова. 
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні, а з початком російської агресії українська мова запанувала на всій неокупованій території України. 
«Я говорю українською тому, що я українка, і це моя рідна мова. Мова є одним із дуже важливих маркерів ідентичності. Якщо мовою не говорять, вона завмирає. Я говорю українською для того, щоб моя мова жила, розвивалася, ширилася і мала майбутнє, – зауважує видатна українська письменниця Оксана Забужко, і продовжує: …українська мова – це мова, за яку розстрілювали, як у Києві 1918 так і в Донецьку 2014 року. І те, що в цих умовах найменшого сприяння – ця мова не просто вижила і збереглася, а створила прекрасну літературу – показник того, що це надзвичайно сильна і потужна мова. Мова, за якою, щоб там не було – майбутнє».

Бібліографічний огляд «Книги про рідну мову»


Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / Національна академія наук України; Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського; Ін-т української мови; Український мовно-інформаціний фонд. – К., 2011. -700 с.:іл.
XVI століття залишило українському народові чимало перекладених українською мовою культових книг, з-поміж яких найвизначнішою пам’яткою є Пересопницьке Євангеліє. Місце створення Пересопницького Євангелія – Волинь, а саму пам’ятку було відкрито в 30-х рр. ХІХ століття славістом Осипом Боднянським, який зауважив, що святе письмо перекладене мовою руською, під якою давній перекладач розумів мову південноруську, малоруську, або українську: «…нарешті, вирішується остаточно і, здається назавжди позитивно питання: якою мовою було перекладене святе письмо? Перекладач Євангелія XVI ст. в післямові зазначав, що Євангеліє «выложено з языка болгарського на мову руську». І сьогодні Пересопницький рукопис привертає увагу вчених насамперед своєю українською мовою. Отже, творці Пересопницького Євангелія залишили нащадкам унікальну рукописну книгу, пам’ятку мови та культури, яка не втратила цінності в сучасному світі, ставши національною святинею України: Президенти України під час інавгурації присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії, яке символізує історичні корені української духовності.

Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали / За ред. Л.Масенко; упоряд.: Л.Масенко, В.Кубайчук, О.Демська-Кульчицька. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006. – 399 с.
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики московського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик совєтського періоду, метою яких було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської. Це мотивувалося ідеєю боротьби з українським буржуазним націоналізмом, а обґрунтовувалося пролетарським інтернаціоналізмом та необхідністю зближення націй, зокрема, російської та української.
На основі цих документів і матеріалів укладено Реєстр репресованих слів, з яким можуть ознайомитися всі, кому не байдужа доля рідної мови.

Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник / Національна академія наук України; Ін-т мовознавства імені О.О.Потебні – К.: Довіра, 2006. – 703 с.
Словник включає українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, «Слова о полку Ігоревім» та інших джерел. Реєстр словника вміщує історичні, церковні, міфологічні, антропологічні та географічні найменування, з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу.

Демедюк М. Українська народна казка: національна своєрідність тексту / Національна академія наук України; Ін-т народознавства НАН України. – К.: Наукова думка, 2021. – 167 с. (Проєкт «Наукова книга». Молоді вчені).
У монографії розглянуто питання мовної та національної специфіки української народної казки, аналітично охоплено усі жанрові різновиди цього пласта фольклорної прози. Простежено процес адаптації міжнародних сюжетів до етнопсихологічних констант носіїв уснословесної української традиції, показано видозміни мотивів і сюжетних ходів народної казки під впливом традиційної матеріальної та духовної культури українців та українських мовних традицій. З’ясовано національні прикмети персонажів казок, а також етнокультурні особливості мовної стилістики, що засвідчує спорідненість народної казки з творами інших прозових жанрів, а також пісенною традицією українців.

Ставицька Л. Українська мова без табу: Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми. Евфемізми. Сексуалізми. – К.: Критика, 2008. – 455 с.
Видання, що його уклала докторка філологічних наук, професорка Леся Ставицька, побачило світ завдяки фінансовій підтримці Українського наукового інституту Гарвардського університету. У книзі подається опис обсценних слів і висловів та їх евфемізмів, у тому числі еротичної лексики, сексуального сленгу, зафіксованих у різних словниках української мови, які побутують в усному мовленні, художній літературі, публіцистиці, соромицькому (еротичному) та сучасному міському фольклорі. Словник містить опис значення понад 5000 слів та стійких словосполучень, подає їх лексичні характеристики, історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного вживання.
У теоретичній частині читач знайде чимало цікавих відомостей про мовну, соціолінгвістичну, лінгвософську та культурологічну природу розглядуваного матеріалу.

Наукова бібліотека КУП НАНУ
 

Підписка на новини




Контакти

 

Поштова адреса:
Електрона адреса:
Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script
Телефон для довідок:
(044) 423-74-71
Телефон довіри:
(044) 409-23-28

 

Більше »