Київський університет права

  • Ukrainian
  • English
Регбі

Київський університет права - лідер освіти і спорту

     Київський університет права НАН України є вищим навчальним закладом, який готує не лише висококваліфікованих фахівців – юристів, а й справжніх лідерів – різносторонньо розвинених особистостей, які прагнуть як духовного, так і фізичного розвитку. Тому не дивним є зацікавленість викладачів та студентів університету в популяризації такого виду спорту як регбі.
Чому регбі так стрімко завойовує студентські симпатії? Невже можливість набити синців, як мінімум, або ж отримати серйозну травму є такою привабливою перспективою для більшості гравців?
     Річ не в цьому. Лідерські якості особистості завжди прагнули виплеснутися назовні: амбіції, сила, наполегливість, цілеспрямованість, жага перемоги – все те, що дає гра.
     Як не дивно, але саме в розважливій, монархічній, інтелігентній Англії бере свій початок регбі. Бажання англійців домінувати над ворогом, принизити його якомога сильніше, затоптати, - породжує дивну у наш час розвагу. Жбурляння ногами людських голів, – переможеного ворога, - видається жахливим, але таким і було „первісне регбі”. Згодом з’явилися м’ячі, які величезні натовпи людей ганяли вулицями сіл та містечок без будь-яких правил. М’яч ловили, кидали, штовхали, робили все, аби загнати на бік суперника. Зрозуміло, що такі матчі закінчувалися бійками. Тому за часів правління Едуарда ІІ, Річарда ІІ та Едуарда ІІІ вводились суворі закони проти „футболу натовпу”, як називали цю гру, оскільки вона, на думку королів, спричиняла безлад та відволікала підданих від інших занять. Поступово гра увійшла в більш-менш систематизовані рамки і почала впроваджуватися в англійських учбових закладах.
     Цілком можливо, що частка історії регбі належить італійцям. Оскільки ще римські легіонери використовували як розвагу і одночасно як засіб військової підготовки „гарпастум” – гру схожу на регбі, суть якої полягала в тому, що розділившись на команди, воїни намагались провести м’яч у „ворота”, споруджені з двох загнаних в землю списів. На початку н.е. про гарпастум дізналися на Британських островах.
     В епоху Середньовіччя у Європі було поширено багато ігор з м’ячем, які являли собою щось середнє між сучасним футболом та регбі. Потрібно було завести м’яч на територію суперника будь-яким можливим способом. Наприклад, у Флоренції і по нині проводяться матчі з „історичного футболу”. Традиція походить ще з 1530р., коли військо іспанського короля Карла V оточило місто, і місцеві жителі для підняття бойового духу вирішили провести „футбольний” матч на площі Санта Кроче. Саме на цій площі щорічно 24 липня і у наш час проходять змагання з „історичного футболу”. Не виключно, що англійці – прихильники короля Карла І, які залишили Англію, - повертаючись на батьківщину, зацікавили новою розвагою своїх співвітчизників.
     Зародження ж сучасного регбі датується 7 квітня 1823р. і пов’язується з м. Регбі (80 кілометрів від Лондона). Тут проводився футбольний матч між командами місцевого коледжу. В якийсь момент гравець на ім’я Вільям Уебб Елліс, намагаючись врятувати свою команду від поразки, схопив м’яч руками і побіг до чужих воріт, забивши „гол”. За порушення правил він тієї ж миті був виключений з поля гри. Тим не менше, новизна Елліса була взята на озброєння: з’явився різновид футболу, в якому дозволялась гра руками. Відтоді головний трофей, за який змагаються учасники Кубку світу, носить ім’я Елліса.
     Існує інший погляд на цю подію. Томас Хьюджес – автор „Шкільних днів Тома Брауна”, капітан шкільної команди – стверджує, що не Вільям Елліс, а Джем Маккі побіг з м’ячем в 1838р. А Елліс просто запропонував концепцію бігу з м’ячем в руках наприкінці 1823р. Суперечки навколо цього питання ведуться й по нині.
     В жовтні 1863р. на засіданні представників різноманітних шкіл та клубів у Лондоні відбулося остаточне розмежування на власне футбол та регбі-футбол.
     В 1871р. в Англії створюється Союз регбі, яким були започатковані перші офіційні правила гри. В 1873р. схожий Союз з’явився в Шотландії, в 1874 – в Ірландії і в Північній Ірландії, в 1881р. – в Уельсі.
     В 1943р. створена Міжнародна любительська федерація регбі.
     На олімпійській арені регбі з’являється в 1900р. з проведенням Олімпійських ігор в Парижі.
     Однією з масштабних подій у світі регбі став „Турнір п’яти націй”, який проходив в Англії і започаткований у 1910р. В турнірі зазвичай беруть участь команди Ірландії, Шотландії, Англії, Уельса та Франції. Відроджений після Другої Світової Війни, в 1947р., турнір користується величезною популярністю.
     Поступове становлення регбі відбувалося і в Україні, - тогочасній УРСР. Нетривале його існування як спорту в 30-40рр. ХХ ст., було і зовсім перерване Другою Світовою Війною й тоталітарним режимом, як спорт, що не відповідає духу молоді. І лише в 1962-1963рр., на базі студентських клубів і в спортивних спілок Києва, Дніпропетровська та Одеси були створені перші регбійні команди.
     В червні 1992р. Федерація регбі України стала членом FIRA – AER.
     На сьогоднішній день, регбі культивується в АР Крим, Харківській, Львівській, Одеській, Хмельницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Київській областях та в м. Києві. Це популярний вид спорту як серед студентської молоді, так і серед професіоналів. Щорічно проходять матчі ветеранів регбі.
     Київський університет права НАН України, прагнучи виховати сильних духом та тілом особистостей, долучився до цієї спортивної гри. І має у своєму активі постійні чоловічу та жіночу команди, які ціною наполегливих тренувань під керівництвом чудових тренерів Гульфіри Хамбалівни Захаренко та Артема Аркадійовича Глинки досягли успіхів. Перший старт регбі в університеті дав талановитий регбіст Олександр Володимирович Захаренко – майстер спорту з регбі, гравець збірної СРСР, член клубу „Авіатор” (м. Києва), виступав у складі закордонних клубів (Польщі, Германії, Угорщині); на чемпіонаті СРСР тричі був бронзовим призером, а також двократним володарем кубку СРСР. Олександр Захаренко тренував команду з регбі в Національному авіаційному університеті. А з 2000р. по 2005р. був тренером збірної України. Працював викладачем в Київському університеті права НАН України з 1999р. по 2006р., зацікавивши та викликавши в студентів величезне бажання тренуватися та грати.
     Керівництво університету, в особі ректора Ю.Л. Бошицького, здійснює постійну підтримку спортивної спрямованості університету, фінансуючи участь в змаганнях, забезпечуючи команди спортивним спорядженням тощо. При цьому, не зупиняючись на досягнутому, продовжує наполегливий та цілеспрямований розвиток даного виду спорту.
     Так, нещодавно відбулася зустріч ректора університету з Президентом федерації регбі України Джангиряном Г.В., який високо оцінив зацікавленість Київського університету права у розповсюдженні даного виду спорту в Україні та активну участь у напрямку розвитку жіночого регбі.
     Бошицький Ю.Л. подарував федерації регбі Великий юридичний словник, як результат освітньої та наукової діяльності ВУЗу.
     На зустрічі обговорювалися питання щодо проведення восени цього року першого жіночого турніру з регбі та майбутньої участі у міжнародних змаганнях. Президент федерації регбі зазначив про сприяння та надання всілякої допомоги для розвитку даного виду спорту, зокрема у придбанні спортивного інвентарю та форми.
     Враховуючи не досить високий рівень розвитку жіночого регбі в Україні, учасниками зустрічі досягнуто домовленостей щодо подальшої співпраці по популяризації жіночого регбі, організації та проведення змагань не лише серед столичних вузів, але і в інших регіонах.

Фото

Під час зустрічі ректора Київського університету права НАН України Ю.Л. Бошицького
і тренера збірної університету Г.Х. Захаренко
з Президентом федерації регбі України Г.В. Джангиряном


Збільшити           Збільшити

Матеріал підготували:
вчений секретар Діденко І.В.,
Науменко О.В.

Дебют регбістів Київського університету права НАН України

2 червня відбувся ІІІ відкритий турнір з пляжного регбі у м. Києві,
у якому дебютували жіноча та чоловіча команди
Київського університету права НАН України

     „В здоровому тілі здоровий дух” - саме такого принципу дотримується керівництво Київського університету права Національної академії наук України, коли мова йдеться про спортивне життя студентів. Це гасло лунало в стінах Alma Mater напередодні суботників, після яких проводились спортивні змагання, під час футбольного турніру між збірними командами курсів, ось черга дійшла й до міжнародних змагань з пляжного регбі.
     Для нашої країни це - є не надто популярний вид спорту, оскільки є досить молодим, чого не можна сказати про інші версії регбі, змагання з яких проводились ще за Радянського Союзу. Культивуванню даної гри в нашому університеті слід завдячувати, перш за все, викладачам фізкультури. Саме за спільної ініціативи в.о. ректора Київського університету права НАН України Юрія Ладиславовича Бошицького, викладачів фізкультури Захаренко Гульфіри Хамбалівни, Глинки Артема Аркадійовича та студентів КУП НАНУ було створено жіночу та чоловічу збірні команди університету з регбі. Першим справжнім випробуванням для цих команд став турнір, що проводився 2 червня в Київському гідропарку.
     Форми з ательє отримано, перші примірки пройдено, час вирушати на змагання.
     Турнір отримав статус міжнародного у зв’язку з участю трьох команд з Росії: жіночої та чоловічої команди „Дракони” з Москви та чоловічої команди з Санки-Петербургу під назвою «Белые рыцари».
     Україну представляли команди: Національного авіаційного університету „Арго”, Київського національного економічного університету, Київського національного університету „Київський політехнічний інститут”, аматорська команда "Орки" (Київ), яка, до речі, є фундатором пляжного регбі в Україні, РК „Переяслав-Хмельницький”, РК „Егер” (Київ), команда „Железнодорожники” (Київ), та, звісно, жіноча команда Київського університету права НАН України „Піраньї”, і чоловіча команда КУП НАНУ. Чоловічі команди були розбиті на дві групи по п’ять команд.
     Судійство здійснювали судді національної та міжнародної категорії: головний суддя - суддя міжнародного класу Самойленко Дмитро, другий суддя - Маєвський Євгеній.
     Жіноча команда нашого університету була представлена в такому складі: Лифар Ольга - №10, Федірко Альона - №3, Іваненко Надія - №5, Ігнатенко Людмила - №2, Реминська Анастасія - №4, Бученко Вікторія - №7. Тренер – Захаренко Гульфіра Хамбалівна.
     Чоловіча збірна КУП НАНУ виступала в такому складі: Шурдук Роман - №3, Гонтар Олександр - №10, Очеретяний Віктор - №1, Міронкін Олександр - №5, Гончарук Олег - №9, Скаженик Артем, Іваненко Михайло - №7. Тренер – Глинка Артем Аркадійович.
     Наші дівчата виявили мужність і наполегливість в боротьбі за перемогу, але перевага в класі була очевидною. Це зумовлено, насамперед, тим, що команда – супротивник вже кілька років професійно займається регбі, і, звісно, має неабиякий досвід участі у змаганнях найвищого рівня.
     Чоловіча збірна теж проявила неабиякий характер та мужність у всіх іграх, але, нажаль, посіла десяте місце, що також було зумовлено багатшим досвідом опонентів, адже з усього складу нашої команди лише три гравця мають невеликий досвід гри у регбі, а для інших це були взагалі перші змагання.
     Певно, що ті відчуття, які пережили члени команди під час виходу на поле на першу гру проти команди «Белые рыцари» ми довго не забудемо. Стурбованість та переповнення адреналіном, підбадьорення з боку тренера та настрій на гру. Останні складові в матчах з супротивником, що переважає в досвіді, технічно, тактично, мають ключове значення.
     Ось вихід на поле, привітання, розстановка по позиціям, і відчуваєш як різко та несподівано невпевненість та стурбованість кудись зникають, оточуючі сторонні шуми стають нечутними, всі думки лише про гру, бачиш лише супротивників та партнерів по команді. Гра проходить як одна мить. Після гри знову привітання та дружнє рукостискання. Гравці команди – супротивника, як ми дізнались після матчу, були дуже здивовані тим, який супротив ми здійснили. А похвальні слова тренера, незважаючи на поразку, звучать надзвичайно підбадьорююче.
     Друга гра чоловічої збірної КУП НАНУ була з КНЕУ, потім з КПІ та «Егером», а остання з «Железноджорожниками». В наступних іграх команда почувала себе більш впевнено й спокійно, та проявила більш вдалу гру в тактичному плані. Слід також зауважити, що 3 з 4 команд проти яких грала чоловіча команда КУП НАНУ увійшли до першої п’ятірки, причому дві з них – «Егер» та КПІ грали у фіналі, в якому перемогу здобула команда Київського політехнічного інституту.
     Змагання проводились у справжньому англійському дусі регбі – самовіддана підтримка вболівальників, невідступність, наполегливість та жорсткість на полі, дружність та веселий дух – поза ним. Після змагань, традиційно для регбі, було проведено „третій тайм”, який супроводжувався масовим розпиттям пива та співанням пісень. Ось що означає спорт з суто англійським корінням!
     Одне стало явно очевидним – „не такий страшний чорт як його малюють”. І хоча регбі й називають „хуліганською грою для джентльменів”, вона є справжнім випробуванням для духу й сили. Можливо в цьому і виявляється родзинка даного виду спорту – одягаючи регбійку людина становиться зовсім іншою, на короткий час змінює пріоритети, мету наступних кількох хвилин свого життя, зосереджується на грі й ніщо інше її не турбує, влаштовується „свято для душі та випробовування для тіла”.
     Київський університет права Національної академії наук України взяв курс на розвиток і підтримку студентського регбі й буде неухильно його дотримуватись. Ми не уявляємо тепер Alma Mater без цієї гри.

Фоторепортаж про проведення турніру

Жіноча команда з регбі КУП НАН України "Піраньї"

Збільшити

Збільшити Збільшити Збільшити Збільшити


Чоловіча команда з регбі КУП НАН України

Збільшити

Збільшити Збільшити Збільшити

Збільшити Збільшити Збільшити Збільшити


Вболівальники

Збільшити Збільшити


В.о. ректора КУП НАНУ з головним суддею турніру

Збільшити Збільшити


Нагороди регбістів КУП НАН України

Збільшити Збільшити


Фото на згадку

Збільшити Збільшити

Матеріал підготував
студентк ІІ курсу
Іваненко Михайло

А ну-ка, девушки (женское регби в Украине)

    Впервые киевляне познакомились с женским регби в прошлом году. В открытом кубке Киева по пляжному регби приняли участие команда из Москвы. Уверенная игра российских девушек настолько понравилась болельщицам, что уже осенью начались первые тренировки. Пионерами в развитии женского регби стали Университет права НАН Украины и Машиностроительный техникум. О том, как пришел овальный мяч в эти учебные заведения, нам поведала старший преподаватель физической культуры КУП НАНУ, мастер спорта Гульфира Захаренко.

    Г.З.: — Идея зрела давно и это неудивительно — все в моем доме буквально дышало регби. У нас с Сашей (супруг Гульфиры Александр Захаренко, известный игрок и тренер, ушедший из жизни в 2006 году, — авт.) далеко за полночь засиживались друзья, игроки, специалисты. Просматривали записи матчей, до хрипоты спорили о тактике игры, методике подготовки спортсменов. Невольно и я увлеклась овальным мячом. Сама занималась гандболом и обнаружила, что у этих игр — много общего. Тот же силовой контакт, те же скорости, тот же азарт... Решила так: если девчонки в гандбол играют, и неплохо, почему бы не попробовать в регби. Приятно, что мою инициативу поддержал и ректор нашего вуза Юрий Ладиславович Бошицкий. Он — большой любитель спорта и потому в университете работают секции мини-футбола, бокса, тяжелой атлетики, аэробики...
    — Но для регби нужна тренировочная база, мячи, игровая форма...
    Г.З.: — Университет помог нам и с залом, и с инвентарем. Ректор обещает решить вопрос с формой, мячами. Но самое главное — игра понравилась девчонкам.
    — Верится с трудом...
    Г.З.: — Действительно, любви с первого взгляда не было. Но я приглашала своих студенток домой, знакомила их с видеоматериалами, литературой, конечно — с вашим журналом. Постепенно мнение менялось, и игра становилась понятней. Сейчас в спортивный зал приходят более тридцати девушек из университета и техникума. Тренируемся пока дважды в неделю.
    — В чем отличие методики подготовки в мужском и женском регби?
    Г.З.: — Вот с этим-то и трудно. Если для подготовки юношей, взрослых игроков литература более или менее доступна, то женское регби — это целинная земля. В прошлом году за свой счет я съездила в Польшу, встречалась с местными специалистами, изучала их опыт. Должна была по направлению ФРУ участвовать и в европейском семинаре тренеров женских команд. Увы, венгерские пограничники внесли свои коррективы в мои планы. В Сербию, к сожалению, я не попала. Но я не расстраиваюсь. Все еще — впереди.
    — Тренировки и методики - это хорошо. Но где же взять игровую практику?
    Г.З.: — На конференции ФРУ я виделась с коллегами из Симферополя, Харькова, Ровно... Крымчанин Вилор Меситский уже ведет работу по созданию команды девушек в КГИПУ. Весной планируем проведение матчевых встреч и в Киеве, и в Симферополе. В будущем привлечем и Ровно. Там занимаются совсем еще девчонки —10-13 лет. У нас — контингент повзрослей. Да и в Польше мне подсказали, что для развития регби-7 лучше начать с девушками от 15 лет и старше.
    — Почему семерка, а не регби-15?
    Г.З.: — Во-первых, семерка активно развивается у наших соседей — в России, Польше. До них — рукой подать, а значит — легче и дешевле организовывать совместные сборы, турниры, тесты. Во-вторых, мой муж разрабатывал в Украине именно тему семерки. Его идеи, мысли, выводы я знаю. Поэтому, регби-7 мне ближе.
    — Это - ближайшие планы. А каковы перспективы?
    Г.З.: — Я верю в успех своего начинания. У нас талантливые девчонки, хорошие традиции вида спорта. Думаю, что через пару лет мы начнем выступать и в чемпионатах Европы. А там, даст Бог, и попробуем пробиться и в финал Кубка мира. Как говорится, плох тот солдат, который не мечтает стать генералом. А пока мне остро нужна поддержка национальной и городской федераций, управления физической культуры и спорта. Хотелось бы, чтобы коллеги из других столичных вузов поддержали мое дело. Да и вы можете мне помочь. Хочу через журнал пригласить девчонок на тренировки. Звоните, мой телефон — 4572861.

    Зачастую, инициатива — наказуема. Но, видя горящие глаза Гульфиры, мы поверили в то, что у нее хватит энергии, чтобы преодолеть трудности на пути к заветной мечте.

Регбістки КУП НАНУ

Збільшити Збільшити Збільшити

По материалам статьи
из журнале "Регби",
№ 16-17, январь 2007 г.

 

Підписка на новини






Відеотур

Відеотур

Контакти

Поштова адреса:
Київ, вул. Доброхотова, 7а
Електрона адреса:
Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script
Телефон для довідок:
(044) 424-33-35
Телефон довіри:
(044) 409-23-28

Більше »

Відео архів цікавих подій

box.jpg