Київський університет права

доктор політичних наук, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства  >>

доктор політичних наук, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства

  Ткач Дмитро Іванович народився 22 грудня 1950 року в м. Турійську Волинської області. Кар’єра цього видатного політолога та дипломата розпочалася з Лисичанського содового заводу, де він працював токарем. Із 2004 року  Дмитро Іванович займає посаду  проректора  з міжнародних зв’язків, завідувача кафедри МВІ в Університеті «КРОК».

  Член Національної спілки журналістів України, а також член-кореспондент Української академії політичних наук

Освіта

1972 – Рубіжанська філія Харківського політехнічного інституту, інженер-механік хімічних виробництв

1976 – Вища партійна школа при ЦК КП України, політолог

1989 – Дипломатична академія МЗС СРСР, дипломат

1989 – кандидат історичних наук

2004 – захист докторської дисертації на тему «Політичні трансформації в Угорській Республіці на рубежі XX–XXI століть», доктор політичних наук

Кар'єра

Дмитро Іванович Ткач є відомим українським дипломатом, який у 1992 році відкрив перше дипломатичне представництво нашої держави за кордоном – Посольство України в Угорщині

1966–1967 – Лисичанський содовий завод, токар (Ворошиловградська обл.)

1967–1970 – Лисичанський завод гумових технічних виробів, кресляр, технік-конструктор (Ворошиловградська обл.)

1970–1972 – Сєверодонецька філія дослідно-конструкторського бюро автоматики, секретар комітету комсомолу (Ворошиловградська обл.)

1972–1973 – служба в Збройних Силах СРСР

1973–1974 – Лисичанський завод гумових виробів, секретар комітету комсомолу (Ворошиловградська обл.)

1976–1977 – Ворошиловградський обком ЛКСМ України, інструктор

1977–1979 – Свердловський міський комітет ЛКСМ України, перший секретар (Ворошиловградська обл.)

1979–1982 – Ворошиловградський обком ЛКСМ України, другий, перший секретар

1982–1986 – Центральний комітет ЛКСМ України, секретар

1989–1992 – Посольство СРСР в Угорській Республіці, перший секретар, радник

1992 – Тимчасово повірений у справах України в Угорщині

1992–1997 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці

Пeрша нарада послів України. Київ. 1993 рік

1993–1997 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія, Представник України в Дунайській комісії (за сумісництвом)

1998–2000 – заступник Міністра закордонних справ України

2000–2004 – Міжрегіональна академія управління персоналом, віце-президент із міжнародних зв’язків

з 2004 – ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», професор кафедри міжнародної інформації

2005–2006 – Спеціальний представник України з питань Придністровського врегулювання в ранзі заступника Міністра закордонних справ України

з 2006 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині.

 

Наукові публікації (монографії, наукові статті та ін.)

 

Автор і співавтор понад 100 наукових праць, основні з яких:

-Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій (монографія)

-Зізнаюсь, я жив, живу і, дасть Бог, житиму: спогади

-Будапешт – гаряча осінь 2006 року

-Влада та опозиція в Угорщині – загальне та особливе

-Дипломатичний протокол в Угорській Республіці

-Інститут Президентства в Угорщині новітньої доби

-Політико-ідеологічний процес в Угорщині на сучасному етапі

-Політичний режим в Угорщині

-Представницька демократія в Україні

-Психологічні особливості ведення дипломатичних переговорів

-Роль особистого фактора у започаткуванні українсько-угорських стосунків

-Становлення та розвиток інституту прем’єр-міністра Угорщини новітньої доби

-Українсько-угорські стосунки новітньої доби

-Українсько-угорські відносини новітньої доби

-Чи є перспективи в України на членство в ЄС?

-Як скоро українці зможуть вільно відвідувати Європу?

-Депутат повинен жити серед виборців

Нагороди

 

- Орден «Дружби народів» (СРСР)

- Орден «За заслуги» ІІ ст.

- Орден «За заслуги» ІІІ ст.

- Дві почесні грамоти Кабінету Міністрів України

- Орден Угорської Республіки «Срібний хрест» ІІ ст.

- Орден Угорської Республіки «Зірка на Срібному хресті» ІІ ст.

- Орден Єврокомісії «За особистий внесок в об’єднання Європи»