Ткач Дмитро Іванович
народився 22 грудня 1950 року в м. Турійську Волинської області. Кар’єра цього
видатного політолога та дипломата розпочалася з Лисичанського содового заводу,
де він працював токарем. Із 2004 року Дмитро Іванович займає посаду
проректора з міжнародних зв’язків, завідувача кафедри МВІ в Університеті
«КРОК».
Член Національної спілки
журналістів України, а також член-кореспондент Української академії політичних
наук
Освіта
1972 – Рубіжанська
філія Харківського політехнічного інституту, інженер-механік хімічних
виробництв
1976 – Вища партійна
школа при ЦК КП України, політолог
1989 – Дипломатична
академія МЗС СРСР, дипломат
1989 – кандидат
історичних наук
2004 – захист
докторської дисертації на тему «Політичні трансформації в Угорській Республіці
на рубежі XX–XXI століть», доктор політичних наук
Кар'єра
Дмитро Іванович Ткач є
відомим українським дипломатом, який у 1992 році відкрив перше дипломатичне
представництво нашої держави за кордоном – Посольство України в Угорщині
1966–1967 –
Лисичанський содовий завод, токар (Ворошиловградська обл.)
1967–1970 –
Лисичанський завод гумових технічних виробів, кресляр, технік-конструктор
(Ворошиловградська обл.)
1970–1972 –
Сєверодонецька філія дослідно-конструкторського бюро автоматики, секретар
комітету комсомолу (Ворошиловградська обл.)
1972–1973 – служба в
Збройних Силах СРСР
1973–1974 –
Лисичанський завод гумових виробів, секретар комітету комсомолу
(Ворошиловградська обл.)
1976–1977 –
Ворошиловградський обком ЛКСМ України, інструктор
1977–1979 –
Свердловський міський комітет ЛКСМ України, перший секретар (Ворошиловградська
обл.)
1979–1982 –
Ворошиловградський обком ЛКСМ України, другий, перший секретар
1982–1986 –
Центральний комітет ЛКСМ України, секретар
1989–1992 –
Посольство СРСР в Угорській Республіці, перший секретар, радник
1992 – Тимчасово
повірений у справах України в Угорщині
1992–1997 –
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці
Пeрша нарада послів України. Київ. 1993 рік
1993–1997 –
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія, Представник
України в Дунайській комісії (за сумісництвом)
1998–2000 – заступник
Міністра закордонних справ України
2000–2004 –
Міжрегіональна академія управління персоналом, віце-президент із міжнародних
зв’язків
з 2004 – ВНЗ
«Університет економіки та права «КРОК», професор кафедри міжнародної інформації
2005–2006 –
Спеціальний представник України з питань Придністровського врегулювання в ранзі
заступника Міністра закордонних справ України
з 2006 – Надзвичайний
і Повноважний Посол України в Угорщині.
Наукові публікації
(монографії, наукові статті та ін.)
Автор і співавтор понад 100
наукових праць, основні з яких:
-Сучасна Угорщина в
контексті суспільних трансформацій (монографія)
-Зізнаюсь, я жив, живу і,
дасть Бог, житиму: спогади
-Будапешт –
гаряча осінь 2006 року
-Влада та
опозиція в Угорщині – загальне та особливе
-Дипломатичний
протокол в Угорській Республіці
-Інститут
Президентства в Угорщині новітньої доби
-Політико-ідеологічний
процес в Угорщині на сучасному етапі
-Політичний
режим в Угорщині
-Представницька демократія в
Україні
-Психологічні
особливості ведення дипломатичних переговорів
-Роль
особистого фактора у започаткуванні українсько-угорських стосунків
-Становлення
та розвиток інституту прем’єр-міністра Угорщини новітньої доби
-Українсько-угорські
стосунки новітньої доби
-Українсько-угорські
відносини новітньої доби
-Чи є
перспективи в України на членство в ЄС?
-Як скоро
українці зможуть вільно відвідувати Європу?
-Депутат
повинен жити серед виборців
Нагороди
- Орден «Дружби народів»
(СРСР)
- Орден «За заслуги» ІІ ст.
- Орден «За
заслуги» ІІІ ст.
- Дві почесні грамоти
Кабінету Міністрів України
- Орден Угорської Республіки
«Срібний хрест» ІІ ст.
- Орден Угорської Республіки
«Зірка на Срібному хресті» ІІ ст.
- Орден Єврокомісії «За
особистий внесок в об’єднання Європи»