Київський університет права

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М.КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ       Органи державної влади України   За редакцією доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента АПрН України В.Ф. ПОГОРІЛКА   Київ 2002

УДК 342. 5
ББК X 620.61 (Укр)
     О 64

Рекомендовано до друку Вченою радою
Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України
(протокол №5 від 21 травня 2002 р.)

     Автори:

     Передмова, розділи 1,5 — Погорілко В. Ф., розділ 2 — Кривенко Л. Т., розділ 3 — Григорук Н.Г., розділи 4, 14 — Батанов О.В., розділ 6 — Авер'янов В.Б., , розділ 7 — Тимченко І.А., розділи 8, 9 — Мурашин Г.О., розділ 10 — Ісаєва Н.К. (параграф 3), Воротіна Н.В. (параграфи 1,2,4), розділ 11 — Костецька Т.А., розділ 12 — Гаєва Н.П., розділ 13 — Антонов В. О.

     Органи державної влади України / За ред. В.Ф.Погорілка: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. — 592 с.
     ISВN 966-02-2687-Х

     У монографії досліджуються проблеми загальної теорії державної влади — поняття, принципи, функції, механізм здійснення державної влади, її гарантії та проблеми теорії і практики організації і здійснення окремих видів державної влади: законодавчої, виконавчої і судової.
     Найбільша увага приділяється проблемам органів законодавчої влади в механізмі здійснення державної влади та проблемам органів виконавчої і судової влади, їх структури, функцій та форм діяльності, здійсненню парламентської, адміністративної і судової реформ.
     Розрахована на студентів, аспірантів, викладачів вищих закладів освіти, народних депутатів України, службовців, усіх, хто цікавиться питаннями організації державної влади та її здійснення.

ББК X 620.61 (УКР)

ISВN 966-02-2687-Х

© © Кол. авторів, 2002
© Інститут держави і права
ім. В.М.Корецького
НАН України, 2002

Із прийняттям чинної Конституції України український конституціоналізм істотно збагатився не лише якісно новою системою прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій, а й принципово новою системою народовладдя — форм безпосереднього народовладді, організації і здійснення державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів влади.
     Як наслідок, у політичне життя поряд із виборами увійшли всеукраїнські і місцеві референдуми, остаточно утвердились або були створені нові інститути державної влади: Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державна влада стала здійснюватися шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, стала функціонувати система місцевого самоврядування.
     Проте українське суспільство і Українська держава остаточно не обрали ні виборчої системи щодо формування парламенту, ні форми державного правління, які залишаються змішаними, перехідними, повільно здійснюються парламентська, адміністративна і судова реформи, не створено передбаченої чинною Конституцією України правової основи організації і діяльності органів державної влади.
     Це зумовлено рядом чинників політичного, соціального, ідеологічного та іншого характеру. Однією з істотних причин існуючого стану організації і здійснення державної влади є відсутність загальної теорії державної влади та фундаментальної теорії організації і здійснення окремих видів державної влади — законодавчої, виконавчої і судової. Це має відношення до дослідження проблем визначення поняття державної влади, класифікації її принципів і Функцій та механізму здійснення, а також проблем парламентаризму, виконавчої влади і правосуддя.
     В українській науково-юридичній літературі в останні роки висловлено нові думки щодо поділу державної влади, статусу існуючих органів державної влади, їх функцій, повноважень і відповідальності, проте системних фундаментальних досліджень безпосередньо з проблем державної влади ще, на жаль, бракує.
     Подоланню цієї прогалини в галузі конституційного права і підпорядкована дана колективна монографія наукових співробітників Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України.